МР пельвіометрія

Вперше МР-пельвіометрія була запропонована Stark та співавт. 1985 року. Даний метод дозволяє точно визначати розміри кісткового тазу, не наражаючи пацієнтку на шкідливий вплив іонізуючого випромінювання.

Відомо, що пренатальна дія рентгенівських променів підвищує ризик розвитку в дитячому віці онкологічних захворювань, при цьому численні дослідження МРТ під час вагітності ні в експерименті, ні в клініці не виявили ознак його негативного впливу на плід. Таким чином, МРТ вважається безпечним як для матері, так і для плода.

Мета МР-пельвіометрії — встановити варіанти будови таза жінки, при яких пологи через природні родові шляхи неможливі або можуть бути затяжними або ускладненими.

При плануванні МРТ-пельвіометрії вагітній жінці слід пам’ятати, що магнітно-резонансне дослідження не проводиться пацієнткам у І триместрі вагітності. Робити МР-пельвіометрію можна з ІІ триместру (у напрямку фахівця), у ІІІ – напрямок бажано, але його наявність не є обов’язковою умовою.

• підозра на аномалію будови тазу або стан після переломів кісток тазу;
• сідничне передлежання плода та перевагу пацієнтки народжувати через природні родові шляхи;
• після кесаревого розтину через затяжні пологи;
• уточнення результатів УЗД на пізніх термінах (на відміну від МР-пельвіометрії, УЗД не завжди дозволяє виявити невідповідність розмірів плода та тазу пацієнтки).

Крім того, обстеження рекомендується:

• первородящим жінкам старше 30 років;
• вагітним та породіллям, які перенесли несприятливий результат попередніх пологів або тривале лікування безпліддя при ендокринній патології;
• пацієнткам із низьким зростанням (до 155 см);
• вагітним з вадами серця та захворюваннями органів дихання, гіпертонічною хворобою, а також перехворілим рахітом, поліомієлітом або таким, що отримав серйозне травматичне пошкодження головного мозку.